ЕВА наголошує на необхідності залучення бізнесу до розробки документів щодо впровадження Європейського зеленого курсу в Україні

Європейська Бізнес Асоціація наголошує на необхідності залучення бізнесу до розробки конкретних документів, позицій і планів щодо впровадження Європейського зеленого курсу в Україні.

Про це представники ЄБА заявили під час засідання міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс», що проходило під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

«2021 рік буде дуже важливий у взаємодії з ЄС в рамках Європейського зеленого курсу. Нам як країні треба бути частиною цієї програми ще на етапі розробки політик, аби, з одного боку, бути повноцінним партнером з Європою, а, з іншого, захищати українські інтереси, зокрема, інтереси українських експортерів в міжнародній площині», - заявила Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Не дивлячись на низку позитивних кроки, зроблеих урядом і парламентом у напрямку розбудови кліматичної політики у 2020 році, бізнес не було залучено до розробки останньої версії кліматичних документів, зокрема, секторальних політик та заходів у рамках другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. Адже фактично, саме цей документ буде відправною точкою у формування подальшої кліматичної політики.

Тож ЕВА звертає увагу на ТОП-5 важливих моментів, які слід врахувати, аби не поставити під сумнів реалізацію кліматичних політик та цілей України і вони не залишились лише на папері:
• Ціль щодо скорочення викидів парникових газіву рамках другого Національно визначеного внеску має бути зваженою та реалістичною, враховувати актуальний стан економіки та фінансову спроможність держави і бізнесу.
• Усі кліматичні зобов’язання повинні передбачати конкретні механізми фінансування. Наразі кліматичні політики та заходи як в рамках другого Національно-визначений внесок, так і Позиційного документу не містять чітко визначених джерел фінансування.
• Мають бути створені окремі фінансові інструменти для реалізації кліматичних політик.
• Необхідно розробити дорожню карту реалізації Європейського зеленого курсу з конкретними строками, відповідальними органами, фінансування, тощо.
• Продовжити роботу над запуском ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів. На думку бізнесу, існування системи торгівлі квотами буде вагомим аргументом щодо незастосування СВАМ до України і реальним доказом впровадження Україною кліматичної архітектури ЄС. Особливо це актуально в контексті ймовірного впливу механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) на експорт з України до ЕС.

Нагадаємо, посол України при Євросоюзі Микола Точицький вважає, що Україна не має іншого виходу, як брати активну участь в реалізації European Green Deal, своєчасно підключившись до цього процесу. "У нас немає іншого виходу, як слідувати в ногу з нашими європейськими партнерами в реалізації" зеленого "переходу, оскільки в іншому випадку ми залишимося на узбіччі європейських ринків", - сказав Точицький.

Голова брюссельського офісу Української асоціації бізнесу та торгівлі (УАБТ) Назар Бобицький заявив, що українські експортери товарів і послуг в країни Європейського Союзу закликають уряд до дуже зваженого підходу в рамках участі України в реалізації цілей Green Deal для захисту національних виробників. За його словами, Carbon Border Adjustment Mechanism (вуглецевий податок, CBAM) - це серйозна проблема, адже уряд ніколи не зможе забезпечити українських промисловців достатнім рівнем прямих субсидій для модернізації. Крім того, за його словами, "при всьому бажанні європейські фінансові інституції не дадуть нам того, що мають країни-члени цієї європейської клубу - тобто ЄС". Відповідно, влада має сама захищати свої підприємства, а не сліпо слідувати всім вимогам.